До 29-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України

16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР було прийнято Декларацію про державний суверенітет України.

Декларація про державний суверенітет України була прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року як державно-правовий акт, покликаний гарантувати інтереси Українського народу.

Державний суверенітет визначався як верховенство, самостійність, повнота і неподільність республіканської влади в межах території Української РСР, незалежність і рівноправність у міжнародних відносинах. Територія Української РСР в існуючих кордонах проголошувалася недоторканною. Верховна Рада постановляла, що віднині від імені народу України може виступати тільки вона.

Декларація утверджувала виключне право українського народу на володіння, користування та розпорядження національним багатством своєї країни.

У Декларації про державний суверенітет України проголошувалося право на власні Збройні Сили, внутрішні війська, органи державної безпеки. Українська держава перебрала право самостійно визначати порядок проходження військ. служби громадянами республіки. Було задекларовано намір України в майбутньому стати нейтральною державою, яка не братиме участі у військових блоках і дотримуватиметься трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.

У Декларації визнавався обов’язок державних органів влади забезпечувати національно-культурне відродження українського народу, запровадження та функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя. Україна зарезервувала за собою право на повернення у власність її народу національно-культурних та історичних цінностей, які тимчасово знаходяться за її межами.

Декларація започаткувала процес новітнього державотворення в Україні на демократичних засадах. Прийняття Декларації створило правові передумови для ухвалення 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України. За своїм змістом Декларація про державний суверенітет відіграла роль малої Конституції, її основні принципи та положення були враховані під час прийняття Основного Закону держави 28 червня 1996 р.